Масонство, це давнє і загадкове братство, завжди приваблювало уми і серця шукачів духовних істин. Усередині таємної організації існують унікальні ритуали, символіка і містичні аспекти, про які зазвичай мало хто знає. Однією з найзагадковіших і найглибших подій у житті масонів є масонський похорон, у якому переплітаються масонські традиції, каббалістична символіка і духовні вчення.
У масонстві смерть розглядається як перехід від одного життя до іншого, а похорон розглядають як ритуал, що допомагає душі померлого перейти на новий етап свого існування. Цей аспект відходу душі померлого співзвучний з езотеричними вченнями про переродження і духовну трансформацію.
У масонстві часто використовується кабалістична символіка і вчення. Смерть розглядається як процес розшифровки прихованих таємниць світу і внутрішнього пізнання. Похорон, у цьому контексті, стає ритуалом, що дає змогу проникнути в глибини космічної мудрості і зрозуміти, що смерть і життя тісно переплетені.
Масонський похорон нагадує про братерський зв’язок між членами громади і значущість турботи про душі померлих братів і сестер. Вони закликають до моральної та духовної відповідальності і нагадують, що смерть – це лише перехід, а душі залишаються вічними.
У масонських похоронах особливу увагу приділяють символіці троянди. За традицією, одну червону троянду кладуть у могилу померлого масона. Цей жест несе в собі глибокий сенс і масонські вчення про вічне життя душі. Така ритуальна жертва нагадує масонам про глибокі цінності та вчення.
Червона троянда як символ відображає вічність, красу та пристрасть. У каббалістичній символіці, троянда асоціюється з трояндою Шарона, представляючи душу, що переходить у новий стан свідомості та існування. Поміщаючи червону троянду в могилу, масони висловлюють віру у вічну душу і її повернення до витоків життя і краси в іншому вимірі.
Однак, крім троянди, в могилу масона також кладуть його масонський запон та гілку акації. Масонський запон – це значущий атрибут, який масон носив під час свого життя як символ своєї приналежності до братства. Кладучи його в могилу, масони підкреслюють єдність душі того, хто пішов, з братством і його вічне членство в ньому.
Гілка акації, своєю чергою, є символом безсмертя. У масонській символіці вона асоціюється з життєвою силою, яка не згасає навіть після смерті фізичного тіла. Кладучи гілку акації в могилу, масони стверджують, що душа масона, який пішов, продовжує свій шлях і існує у вічності.
Після похорону проводиться особлива ритуальна церемонія в масонській ложі. Близьких померлого масона також запрошують на цю церемонію. Мета церемонії полягає в тому, щоб знову з’єднати масонів із душею масона, який пішов, і згадати його чесноти і внесок у братство. Під час церемонії використовують безліч символів і атрибутів, таких, як північна колона, чорний світильник і білий камінь. Вони мають свої глибокі значення, наприклад, північна колона символізує смерть, а білий камінь – відродження. Ці символи дають змогу учасникам церемонії сприймати смерть як частину ширшого, космічного порядку.
Щороку масони також проводять ритуальну церемонію на честь померлого брата, підкреслюючи тим самим вічну пам’ять про нього і його вплив на братство. Цей обряд покликаний підтримувати зв’язок між живими і померлими масонами, а також зберігати і передавати їхню духовну спадщину.
У масонській термінології, смерть масона називається “Відходом на Вічний Схід”. Цей термін стверджує, що смерть – це не кінець, а лише перехід до нового етапу духовної подорожі. Схід символізує вічну мудрість та світло, і є місцем, куди душа масона прямує, щоб продовжити свій духовний ріст та просвітлення.
Масонські похорони відображають глибокі сакральні сенси, що приховані всередині масонської традиції. Вони нагадують нам про вічне життя душі, її зв’язок із братством та безсмертя духовної спадщини. Ці ритуали і символи занурюють нас у світ масонства, який продовжує надихати на духовне пізнання і розвиток.