У стародавніх масонських і каббалістичних традиціях колони і камені несуть у собі глибоке символічне значення. Біля підніжжя колони, позначеної як “Б:.” або розташованої зліва від Вівтаря в момент початку ритуальних робіт ложі, знаходиться грубий камінь. Цей камінь символізує недоторканну сутність людини, її первісний стан, подібний до кабалістичного аспекту “Малхут” на “Дереві Життя” – місце, де духовне зустрічає матеріальне.
Праворуч від Вівтаря або біля колони “Я:.” розташовується кубічний досконалий камінь – зображення людської душі, що досягла свого найвищого потенціалу, аналогічного кабалістичній Сефірі “Кетер”, джерелу чистої божественної іскри.
Масонська діяльність символізує трансформацію душі, її подорож від грубості матеріального світу до досконалості духовного. Грубий камінь, сповнений шорсткостей та нерівностей, являє собою первинні духовні помилки та прив’язки до матеріального. Мета масонської роботи – відточувати й удосконалити цей камінь, прибираючи його недоліки і наближаючи його до ідеальної, кубічної форми.
Цей процес нагадує шлях душі по “Дереву Життя” каббали, починаючи від “Малхут” і рухаючись до “Кетер”. Як масон обтесує грубий камінь, так і духовний шукач проходить через різні Сефіроти, кожен з яких пропонує свої уроки та випробування.
Масонська і каббалістична символіка зливаються в образі каміння, являючи собою нескінченний цикл духовного зростання і перетворення. На цьому шляху людина вчиться розпізнавати свої недоліки, трансформувати їх і наближатися до істинної, божественної досконалості.
