Олександр Рибалка
Дуже часто у масонському середовищі можна почути «ми- регулярні»! «Ні- ми регулярні»! Ми визнані тими! Зате ми визнані тими!
Доволі часто навіть члени лож мають вельми приблизні поняття про те, що таке «регулярність» та «визнаність».
Почнемо з «регулярності». Це слово означає усього лише слідування певним ландмаркам (правилам, статтям «масонської конституції»), що прийняті у даному середовищі.
Кожна ложа «регулярна всередині себе». Тобто вона може дотримуватись найабсурдніших правил- при цьому усе одно всередині неї будуть якісь внутрішні закони. Звичайно, інші ложі (або навіть УСІ інші ложі) її можуть при цьому не визнавати – але якщо членів самої ложі це влаштовує, то вона продовжує існувати.
«Визнаність»- це обмін документами між ложами, в яких йде мова про те, на яких умовах члени різних лож можуть відвідувати роботи одне одного.
Частіше усього «регулярними» називають ложі англо-саксонської системи, що визнані Об’єднаної Великої Ложі Англії. Це не зовсім вірно. Існує багато інших масонських об’єднань, члени яких визнають себе «регулярними».
Розібрати ландмарки (правила) можна на прикладі законів, що визнані обов’язковими для членів Всесвітньої Асоціації Єгипетських Послухництв:
Кожен єгипетський масон вірить у Верховного Архітектора Всесвіту та безсмертя душі. Вимога зрозуміла- від масона вимагається віра у Бога, що створив Всесвіт. Це може бути віра у Аллаха, Брахму або ще когось- неважливо. Та ж сама вимога міститься у англо-саксонській системі лож. Відносно цієї вимоги ми з ними «регулярні». А ось Великий Схід Франції приймає у свої ланки також атеїстів- що неприпустиме ані у Єгипетському, ані у англо-саксонському масонстві. У цьому відношенні у ВСФ та Всесвітній Асоціації не може бути обопільної регулярності.
На вівтарі Єгипетської ложі (квадратному або трикутному)повинна лежати Книга Закону (мається на увазі священна книга- О.Р.). Це може бути Біблія або будь яка інша священна книга, у залежності від загального напрямку ложі.
Ту ж саму картину ми побачимо у ложах по всьому світу. Правда, у ложах Великого Сходу Франції інколи на вівтарях зустрічаються так звані «білі книги»- з пустими сторінками- символізують абстрактну книгу, яка для кожного конкретного члена ложі має моральне значення.
Єгипетські масонські ложі повинні мати легальний чартер та слідувати одній з ліній спадкоємності, що веде до Марконі або Бедаррідам.
Чартер- це документ про заснування. Масонська ложа повинна створюватись саме як масонська ложа, але не як некомерційна організація або комерційна фірма. Те саме правило діє у англо-саксонських ложах- з тією лише різницею, що у ложах Єгипетського Масонства «правильне утворення» є більш значущим.
Першу англо-саксонську Велику Ложу Лондону було створено у 1717 році. Масонські ложі існували і раніш, але часто виходило так, що вони працювали у один і той же день, й члени однієї ложі не мали можливості піти у гості на роботи в іншу. Велика Ложа Лондону (з деякими застереженнями вона може вважатись попередницею Об’єднаної Великої Ложі Англії) була створена із суто бюрократичною метою- регулювати роботи лондонських лож. Тобто передавати їм немає що, окрім зводу правил, що було ними ж розроблено.
Єгипетське Масонство вважає себе спадкоємцем Сен-Жермена та Каліостро- тобто людей, що мали надприродні здібності. Тому дуже важливо, щоб ланцюг спадкування не переривався. Засновниками сучасних статутів Єгипетського Масонства вважаються: Мемфіс- Марконі(батько та син), та брати Бедарріди (статут Міцраїм), хоча насправді до утворення цих складних систем долучилося багато великих масонських умів.
Втім, ложа може бути утворена й «сама по собі». Така ложа називається «дикою». У подальшому вона може приєднатися до якоїсь масонської системи або продовжувати працювати самостійно- якщо її члени не мають намірів відвідувати роботи інших лож. У звичайній, нетоталітарній державі, не існує ніяких можливостей заборонити людям збиратись та проводити масонські роботи.
Усі Єгипетські Масони повинні бути ініційовані у символічні ступені масонства( учень-підмайстер-майстер), враховуючі легенду про Хірама. Символічні градуси в усіх статутах відрізняються надзвичайно слабо. Всюди ви побачите ті ж самі знаки та паролі. У Єгипетському Масонстві існують невеликі доповнення, що пов’язують, як вважається, сучасне масонство із його давньоєгипетськими оперативними попередниками.
З іншого боку, відсутність посвячення у символічні ступені не дає можливості будь якій ложі носити назву «масонської». Вона ніким у світі не буде визнана. Звичайно, люди можуть збиратись для гри у кеглі та називати себе «масонами»- це заборонити неможливо- але масонами по суті вони не будуть. Ані «справжніми», ані «дикими»- ніякими. База масонства- це три символічні ступені, практично універсальні для усього світу.
Ступені для ініціації у 87-90 градуси зарезервовано для ритуалу «Аркану Арканорум».
«Аркан Арканорум» означає «таємниця таємниць». Цей ритуал вперше був впроваджений ще у Неаполі у 18-му сторіччі, та , як можна розуміти, він має свої коріння в Кабалі. Градуси 87-90, за суттю, це один ритуал, що розділений на 4 частини. Існує 2 версії цього ритуалу- кабалістична та алхімічна (що відноситься д так званої «внутрішньої алхімії»0. Для вірності у APRMM роблять обидві версії. Але в принципі сучасний статут Мемфіс-Міцраїм (так само як і статут Міцраїм) повинен завершуватись ритуалом «Аркану Арканорум».
Засновник Єгипетського Масонства – граф Алессандро Каліостро, але коріння його (масонства) міститься у глибокій давнині.
Це аксіома. Те ж саме вважають усі інші масонські системи (за винятком, звичайно, особистості графа Каліостро). Якщо вже бути до кінця чесним, то можна припустити, що коріння спекулятивної (ініціатичної) частини Єгипетського Масонства містяться усе ж таки не у Давньому Єгипті, а у античності. Це давньоєгипетські ритуали, що побачені очима античних греків та римлян.
Кожен орден має повну автономію, та зв’язки між орденами та статутами можуть вільно налагоджуватись у родині Єгипетського Масонства. Тут потрібно зауважити, що якщо між двома орденами існують відносини взаємовизнання, то у своїх діях вони повинні рахуватися один з одним. Скажімо, якщо член одного ордену приїхав у місто, де діє інший орден, та між ними є взаємовизнання, то він має можливість прийти до них на роботи. Звісно, у відповідності зі своїм градусом. Не пустити його на роботи не мають права. Але й навпаки – якщо ордени пов’язані взаємовизнанням , та якийсь орден виганяє свого брата- в інших орденах приймати його на роботах не повинні.
Важливо розуміти, що взаємовизнання діє у рамках паралельних структур. Тобто Великі ложі визнають одне одного ( у перших- символічних-градусах), Шотландські статути- одне одного, Єгипетські Статути (градуси 34-95) одне одного.
Ложі Єгипетського масонства можуть бути чоловічими, жіночими або змішаними. Ложі не можуть дискримінувати кандидатів на підставі раси, національної належності або кольору. Це відрізняє Єгипетське Масонство від англо-саксонського- там ложі можуть бути лише чоловічими. Відомо, що у берлінську ложу «трьох Глобусів» протягом довгого часу не приймали євреїв. Сьогодні у американську масонську систему Принс-Хол приймають лише афроамериканців. Єгипетське Масонство не дискримінує своїх кандидатів (хоча, як вже було підкреслено, можуть існувати суто чоловічі або суто жіночі ложі).
Кожна ложа під час утворення визначає параметри свого членства, враховуючи те, чи буде вона чоловічою, жіночою або змішаною. Це означає, що якщо ложу заявлено як чоловічу, то жінці марно туди проситися- змінити статус ложа не має можливості. Тому нерідко у сучасному Єгипетському Масонстві ложи утворюються як змішані- незважаючи на те, що там на момент утворення є лише брати, або лише сестри. Доречі, у Каліостро змішаних лож не було- він очолював чоловічі ложі Єгипетського Масонства, а його дружина Лоренца- жіночі.
Під час ініціації у третій (майстерський) градус єгипетські ложі можуть передавати, крім легенди про Хірама, також легенду про Осіріса. Як зрозуміло з даної ландмарки, можуть і не передавати, щоб не відрізнятись від англо-саксонських лож. Просто сказати новому майстру : «А вдома почитайте легенду про Осіріса. У статуті Мемфіс-Міцраїм (APRMM) зазвичай міф про Осіріса передають одразу, щоб було зрозуміло її схожість з легендою про Хірама.
Ось такими є базові ландмарки Єгипетського Масонства, слідування яким робить єгипетську ложу «регулярною». Як бачите, вони майже не відрізняються від ландмарок масонства англосаксонського. Основний вододіл проходить по питанню членства жінок у масонських ложах.
Питання ж взаємовизнань залежить лише від відносин між орденами. Нагадую, що визнання дає лише можливість взаємного відвідування робіт . А зустрічатись членам масонських лож, разом пити каву, відвідувати різні відкриті лекції та заходи можна й без усілякого визнання. Тут питання лише в особистих відносинах.
